Я І МОЯ СІМ’Я

Незалежно від віку та відносин, що склались у твоїй сім’ї, ти є її частиною та маєш рівні з іншими членами сім’ї права.

Нижче наведено основні права та обов’язки, які ти маєш у власній родині.

Відповідно до законодавства України

Бути частиною сім’ї своїх батьків навіть тоді, коли спільно з ними не проживаю. Держава забезпечує пріоритет мого сімейного виховання (СКУ, Ст. 3,4, 5 6)

Проживати в сім’ї (СКУ, Ст. 4)

На безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти (за умови походження відповідного конкурсу) (Про освіту, Ст. 4)

На повагу до свого сімейного життя (СКУ, Ст. 4)

На рівні права з іншими членами сім’ї, без жодних привілеїв чи обмежень, незалежно від статі, раси, кольору шкіри, релігійних та інших переконань, етнічного та соціального походження, матеріального стану, місця проживання, мовної та інших ознак (СКУ, Ст. 7)

На добровільне, за згодою обох партнерів, створення сім’ї за умови, що нам вже виповнилося 18 років (СКУ,Ст. 22)

З 16 років за своєю заявою та за рішенням суду отримати право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає моїм інтересам (СКУ, Ст. 23)

Перед укладенням шлюбу зобов’язати свого майбутнього чоловіка/дружину повідомити один одного про стан свого здоров’я (СКУ, Ст. 30)

Якщо в мене вже є дитина, я маю право на сім’ю незалежно від віку, а шлюб може бути зареєстрований у день подання заяви або у будь-який інший день протягом одного місяця (СКУ, Ст. 32)

На допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу при народженні дитини, допомогу на дітей одиноким матерям/батькам незалежно від віку та наявності офіційного шлюбу (Про допомогу сім’ям, Ст. 3,7,10,18-1)

Я маю право перед та після укладення шлюбу укласти письмовий нотаріальний договір, в якому будуть врегульовані мої з партнером сімейні відносини. Якщо до реєстрації шлюбу мені або моєму партнеру/моїй партнерці ще не має 18 років, то обов’язково потрібна письмова нотаріальна згода батьків або піклувальника неповнолітнього/ньої (СКУ,Ст. 92)

Якщо я неповнолітня мати або батько, мої батьки зобов’язані надавати мені допомогу у здійсненні батьківських прав та обов’язків (СКУ, Ст. 16)

Навіть якщо я не перебуваю в шлюбі з матір’ю або батьком своєї дитини – забрати свою дитину з пологового будинку (СКУ, Ст. 144)

Якщо мати/батько моєї дитини не хоче забирати нашу дитину з пологового будинку, навіть, якщо ми не перебуваємо з нею/ним в шлюбі, я маю право самостійно забрати дитину та отримати статус одинокого батька/матері (СКУ, Ст. 143)

З 14 років я маю право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу (СКУ Ст. 18; ЦПКУ Ст. 3, 27-1, 29)

На рівні права з моїм партнером (батьком/матір’ю дитини) та повагу до моєї індивідуальності, моїх звичок та уподобань (що не шкодять моєму здоров’ю та розвитку як особистості), на фізичний та духовний розвиток, на здобуття освіти, прояв моїх здібностей, на створення умов для праці та відпочинку, а також на рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, проживаємо (одружені) ми чи ні (СКУ, Ст. 51, 52, 141)

До 10 років проживати там, де визначили батьки (СКУ, ст. 160)

З 10 до 14 років – разом із батьками вирішувати, де жити; після 14 років – самостійно обирати місце проживання, якщо батьки живуть окремо. Якщо вони не можуть домовитись, питання вирішують орган опіки та піклування або суд (СКУ, ч. 4 ст. 157; Постанова КМУ № 866 від 24.09.2008)

Якщо батьки розлучилися, вони мають право укласти нотаріальний договір щодо здійснення своїх батьківських прав та обов’язків, зокрема щодо мого проживання, розвитку, навчання та спілкування зі мною (СКУ, ч. 4 ст. 157)

Якщо я залишився/лась без батьківського піклування, мене можуть тимчасово влаштувати до родичів чи знайомих (за моєю згодою), сім’ї патронатного вихователя, у притулок для дітей служби у справах дітей, будинок дитини, дитячий будинок-інтернат або спеціалізовані центри соціальної підтримки та реабілітації (СКУ, ст. 243б 256–256-7)

Якщо я залишився без батьків, я маю право жити разом із рідними братами чи сестрами, а якщо це неможливо – зберігати з ними постійний контакт (зустрічі, листування, телефонні розмови, обмін фотокартками тощо) (СКУ, ст. 11, 157, 161; Про охорону дитинства, ст. 15)

Корисні посилання: захист в сім´ї та мої найкращі інтереси

Держава і міжнародні організації захищають мене і мої права у сім’ї. Якщо вирішується питання, з ким я буду жити чи як батьки мають піклуватися про мене, завжди враховуються мої найкращі інтереси.

Конвенція про права дитини

основний міжнародний документ, що гарантує моє право на сім’ю, любов, турботу та захист

Рішення Європейського суду з прав людини «Мамчур проти України» та «М.Т. проти України»

підкреслюють, що при будь-яких суперечках дорослі мають думати насамперед про добробут дитини

Верховний Суд України неодноразово наголошував:

при визначенні місця проживання головне – що краще для дитини, а не зручніше для дорослих

рівність прав батьків залежить від того, наскільки вони допомагають дитині гармонійно розвиватися

малолітня дитина не може самостійно брати участь у судових справах – її інтереси представляють дорослі

Резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) «Рівність та спільна батьківська відповідальність: роль батьків»

підтверджує рівність прав обох батьків щодо їх дітей та їх спільну відповідальність у сім’ї

Навіть під час війни ти залишаєшся частиною своєї родини і маєш рівні права з її членами. Держава створила додаткові механізми підтримки дітей та сімей, які були змушені залишити свої домівки або опинились у складних життєвих обставинах. Нижче ти знайдеш інформацію про основні права та можливості для тебе та твоєї родини в умовах воєнного стану.

Відповідно до законодавства України

Отримати допомогу як внутрішньо переміщена особа (ВПО):
Якщо я разом із родиною вимушені були залишити своє постійне місце проживання, але залишився/лась в Україні, то після отримання статусу ВПО в Дії, або у ЦНАПі за місцем проживання, я маю право отримати виплати для ВПО у розмірі:
- - 2000 грн на місяць для дорослого.
  - 3000 грн на місяць для дітей та осіб з інвалідністю.

Отримати підтримку від держави при працевлаштуванні як ВПО:
Якщо мої батьки або я працевлаштовані як ВПО, роботодавці мають право на компенсацію в розмірі 6500 грн за кожного такого співробітника. Це мотивує роботодавців легше працевлаштовувати людей, які переїхали через війну.
(Постанова КМУ № 702)

Мати опікуна або піклувальника:
Якщо я залишився сиротою або позбавлений батьківського піклування, мої родичі або інша повнолітня особа можуть стати моїм опікуном (до 14 років) або піклувальником (з 14 до 18 років). Для цього вони повинні подати заяву до органу опіки та піклування за місцем проживання чи перебування, додавши:
- копію паспорта;
- документи, що підтверджують родинний зв’язок;
- заяву щодо відсутності судимості;
- довідки від нарколога та психіатра (їх можна подати пізніше).
  (СКУ, ст. 243)

Отримати тимчасовий прихисток:
Якщо я залишився без родичів, мені може бути надано тимчасовий прихисток до возз’єднання з родиною або визначення форми подальшого догляду та виховання (усиновлення, опіка, піклування, прийомна сім’я).
(СКУ, ст. 256)

Виїхати за кордон без дозволу батьків (від 16 років):
Якщо мені більше 16 років, я маю право виїхати за межі України без дозволу батьків.
(ЦКУ, ч. 3 ст. 313)
Примітка: Під час воєнного стану для чоловіків віком від 18 до 60 років виїзд за межі України обмежений.

Перетинати кордон з одним із батьків (до 16 років):
Якщо мені до 16 років, я можу виїхати за кордон з одним із батьків без нотаріальної згоди іншого, за наявності свідоцтва про народження. Якщо я виїжджаю з особою, яка не є моїм родичем, потрібна письмова заява одного з батьків, засвідчена органом опіки або нотаріально завірена.
(СКУ, ст. 157)